Житель с. Ржатківка Зінчук Дмитро Іванович 1894 року народження розповідав: «Я був ще в дитячому віці коли збудували фундамент школи по вулиці Макаренка, поклали балки.Зробили повністю в’язання будинку. То ми, хлопчики, з усього села бігали по балках і були дуже задоволенні. До будівлі цієї школи була старенька (нині не існуюча) школа по лівій стороні вулиці. Де тепер садиба Литвиненка А. Д.»

Отже, історія школи розпочалася на початку XX століття. Зінчук Д. І. жив поруч, через межу від шкільного подвір’я, а його батько був сторожем у церкві, яка була поруч. Школа була церковно-приходська. Тут було дві класних кімнати і квартира вчителя. Учителем був Михайловський Дмитро Семенович і вчителька Лещенко Лафіра Карпівна, яка проживала на садибіпоміщика Мезенцева. До школи учні ходили за бажанням батьків. Учителі навчали грамоти, а батюшка вчив молитви, релігійних обрядів.

Житель с. Ржатківка Кривук Олександр Якимович розповідав, як під час молитви батюшка тягав його за вуха, вигнав зі школи і більше в школу він не ходив, аж до приходу радянської влади.

Жителька Колесник Варвара Іванівна 1895 року народження розповідала про те, що до школи їздила на уроки бариня, яка вчила більш здібних дівчаток шити, вишивати, в’язати.Матеріал бариня давала свій, а вироби, які виготовляли діти, забирала собі.

Після революції в школі батюшки вже не було, а дітей навчав новий учитель Косенко Омелян Омелянович і його дружина.

Село і школа жили до 1932 року. В 1932 році село Ржатківка перестало існувати. Населення було переселено до інших сіл району. А землі віддано військовим цілям. Тут розпочалось будівництво військового містечка по укріпленню кордону з Польщею по берегах річки Случ. Кордон тоді був у Корці. Наше місто було прикордонним. На землях Ржатківки були розміщеннііподроми, танкодроми, військові склади. У селі було збудовано 12 будинків для командного складу військової частини. Приміщення школи було віддано на баланс КЕЧі іперетворено на гуртожиток для робітників. Що працювали на будівництві укріплення кордону. Будинки, які були збудовані для сімей військовослужбовців, жителі з приходом війни залишили і вони залишились порожніми. Поступово у роки війни їх заселили мирні колишні жителі Ржатківки.

В липні 1941року місто Новоград-Волинський було окуповано німецькими загарбниками. Два з половиною роки діти в школах не навчалися.

З січня 1944 року місто було звільнене від фашистських загарбників. З перших днів звільнення району запрацювали органи Радянської влади. Першим завданням було відновити навчання в школах. Місцева влада взялася за відбудову шкіл міста і сіл. Почалася реєстрація вчителів, що залишилися живими.

У селі Ржатківка було більше ста дітей, що жили в квартирах військовослужбовців. Рішенням Районної влади Новоград-Волинського району було відкрито школу в селі Ржатківка 2лютого 1944 року в ДОСІ, бо приміщення школи було зайнято жителями. Це була Ржатківська початкова школа. Директором школи було призначено Зимовець Ганну Дмитрівну. На підготовку до прийому учнів вистачило одного місяця. Вчителями в школі працювали Щербина Марія Оксенівна, Ізбух Роза Мусіївна, Трохимчук Іван Оксенович і Загривий ЮхимМитрофанович – воєнрук (вчитель 2-го класу). Вчителями і батьками було підготовлено приміщення, столи і лави. Школа працювала в 1-му будинку для сімей військовослужбовців на 2-му поверсі. Підготовкою класів, меблів займалися батьки з великим ентузіазмом. Було використано багато трофейного матеріалу. Замість парт були столи і лави, які змайстрували батьки:Кузьменко Нечипір, Музичко Клим Миколайович, Трохимчик Мілентій Севастьянович.

В 1944 році школа працювала і ціле літо аж до 1 вересня, а з 1 вересня 1944 року уже було сформовано класи і розпочато 1944-1945 навчальний рік

/Files/photogallery/img043.jpg

Проблемою для школи було забрати в КЕЧі приміщення церковно-приходської школи. Клопотання Районної Ради м. Новоград-Волинського з допомогою директора школи Зимовець Г.Д. перед Міністерством освіти м. Києва.

Наказом Міністра освіти товариша Редька було передано приміщення школі, знявши його з балансу КЕЧі м. Новоград-Волинського. Розпочалася робота по ремонту приміщення школи, що по вулиці Макаренка. Допомогу школі надавали батьки і все населення села. З 1-го вересня 1945 року розпочалося навчання в школі по вулиці Макаренка.

/Files/photogallery/img044.jpg

У роки війни і після неї в школі працювали чудові вчителі – патріоти. Великі труднощі переживали вчителі і учні з батьками, але з особливою любов’ю ставилися батьки до вчителів,працювали в цій школі.

В 1946 році прийшов з війни вчитель Радчук Тимофій Іванович, а ї 1954 року він став директором школи. це була чудова людина і мудрий вчитель. У цій маленькій сільській школі працювали: Ізбух Р. М., Трохимчик І. О., Трохимчик С. Т., Щербина М. О., Зінчук В. Д., Змієва Т. Я., Храбан Н. К., Загривий Ю. Н., Баранівська С. К., Мельник Н. М.

/Files/photogallery/img047.jpg

Директором школи пізніше був Кемеровський Михайло Семенович. Ржатківська початкова школа давала поповнення учнів школи №3. Учні з нашої школи були кращими учнями в цій школі по знаннях і вихованню. Це була найкраща оцінка роботи вчителів і школи.

В тяжкі роки війни і після неї мала 3 га землі. 0,25 га було відведено під сад. Сад дув вишневий, бо інших дерев не можна було дістати. Кожне деревце було іменним. Учні говорили:«Моє деревце», «Моя вишенька» і з великою любов’ю доглядали сад. Урожай продавали, а гроші йшли на допомогу дітям сиротам. Земельну ділянку обробляли за допомогою підсобного господарства військової частини, а урожай збирали вчителі, техпрацівники та учні. В школі готували гарячі сніданки дітям, допомагали дітям-сиротам. Дбали вчителі та учні проозеленення школи. Це все робилося з великим завзяттям і високою культурою.

Будівництво приміщення нової школи, що по вулиці Дружба, 50 розпочалося в 1961 році при керівництві Немеровського М. С.

В 1962 році рішенням Новоград-Волинської Міської ради с. Ржатківка було віднесено до міської зони а школа стала Новоград-Волинською школою №8.

/Files/photogallery/img048.jpg

/Files/photogallery/img049.jpg

Пізніше школа стала прогресивною, було відкрито 5 і 6 класи і тепер школа дев’ятирічна.

Немеровського М. С. на посаді директора змінив Гринюк Максим Федорович і пропрацював до 1987 року. З цього року посаду директора школи займала Гончарук Л. І. З 1994 року школу очолювала Марчук Антоніна Володимирівна. З 2018 року директор школи - Осадчук Наталія Іванівна.

Історичні факти подані із слів жителів мікрорайону Дружба (с. Ржатківка)

Кiлькiсть переглядiв: 1216

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.